дрібниця

дрібниця
1) (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінности для когось), дріб'язок, дрібнота, пусте, дещиця, абищиця, абищо, дурниця, дурничка, нікчемниця, дурощі, мализна, безділля, мізерія, мізерня, пшик; дрібничка, витребеньки (також те, що не має практичного значення, слугує для розваги, прикраси)
2) (окремий факт; деталь якої-н. справи, явища тощо), подробиця, деталь, штрих, риса; мазок (у літературі — деталь художнього зображення)

Словник синонімів української мови. 2014.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "дрібниця" в других словарях:

  • безсрібниця — іменник жіночого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови

  • зарібниця — іменник жіночого роду, істота діал …   Орфографічний словник української мови

  • кукібниця — іменник жіночого роду, істота дбайливиця діал …   Орфографічний словник української мови

  • нахлібниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • некукібниця — іменник жіночого роду, істота недбайлива жінка діал …   Орфографічний словник української мови

  • одноосібниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • хлібниця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • безсрібниця — і. Жін. до безсрібник …   Український тлумачний словник

  • дрібниця — і, ж. 1) Щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення. || перев. мн. Деталі, подробиці. || у знач. присудк. сл. Не варте уваги, не має істотного значення. Розмінюватися на дрібниці. 2) Предмет невеликого розміру і другорядного… …   Український тлумачний словник

  • жалібниця — і, ж. 1) заст. Жін. до жалібник. || фольк. Епітет люблячої матері, сестри, взагалі співчутливої жінки. 2) заст. Медична сестра …   Український тлумачний словник

  • зарібниця — і, діал. Жін. до зарібник …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»